ѕершому секретарев≥ ÷   омун≥стичноњ парт≥њ ”крањни,

членов≥ ѕрезид≥њ ÷   ѕ–— товаришев≥ Ўелесту ѕ. ё.

√олов≥ –ади ћ≥н≥стр≥в ”крањнськоњ –—–,

кандидатов≥ в члени ѕрезид≥њ ÷   ѕ–—

товаришев≥ ўербицькому ¬. ¬.

Ўановн≥ товариш≥!

«вертаюс¤ до ¬ас з листом у справ≥, ¤ка схвилювала значну частину громадськост≥ ”крањни. ” справ≥ пол≥тичних арешт≥в, проведених у р¤д≥ м≥ст ”крањни Ч  иЇв≥, Ћьвов≥, ≤вано-‘ранк≥вську, “ернопол≥, Ћуцьку Ч наприк≥нц≥ серпн¤, на початку вересн¤, переважно в середовищ≥ молод≥, та обшук≥в ≥ допит≥в, ¤к≥ широко провод¤тьс¤ зараз у  иЇв≥ (про ≥нш≥ м≥ста не знаю).

як стало в≥домо, з запитом у ц≥й справ≥ звернулис¤ до ÷   ѕ” депутат ¬ерховноњ –ади —–—–, лауреат Ћен≥нськоњ прем≥њ ћихайло —тельмах, депутати ¬ерховноњ –ади ”–—– ≥ лауреати Ўевченк≥вськоњ прем≥њ јндр≥й ћалишко та √еорг≥й ћайборода. ¬≥дпов≥д≥ вони не одержали. Ќарешт≥, недавно з клопотанн¤м розТ¤снити характер арешт≥в та долю заарештованих звернулас¤ до ÷   ѕ” група ≥нтел≥генц≥њ м≥ста  иЇва, в тому числ≥ генеральний конструктор ав≥ац≥њ ќлег јнтонов, к≥норежисер —ерг≥й ѕараджанов, композитори ¬≥тал≥й  ирейко та ѕлатон ћайборода, письменники Ћеон≥д —ерп≥л≥н, Ћ≥на  остенко, ≤ван ƒрач. як в≥домо, вони також не д≥ждалис¤ в≥дпов≥д≥.

“им часом надход¤ть в≥домост≥, що тривають обшуки, виклики на допит у  ƒЅ все нових людей, а часом ≥ нов≥ арешти.

”се це посилюЇ зрозум≥лу тривогу, а подекуди викликаЇ ≥ пан≥чн≥ чутки. ” вс¤кому раз≥, створилас¤ зовс≥м ненормальна ≥ недостойна обстановка, ¤ка ображаЇ елементарне громад¤нське почутт¤ ≥ викликаЇ ц≥лком природне побоюванн¤: чи сум≥сне це з нормами соц≥ал≥стичноњ законност≥ ≥ чи ц¤ законн≥сть можлива за таких обставин. јдже минаЇ четвертий м≥с¤ць, ¤к арештовано к≥лька дес¤тк≥в людей. Ћюди ц≥ не ¤к≥сь гендл¤р≥, казнокради чи хул≥гани. ÷е, кожен у своњй справ≥, люди компетентн≥, авторитетн≥ ≥ шанован≥ (наприклад, в≥дом≥ л≥тератори ≤ван —в≥тличний, Ѕогдан √оринь, ћихайло  ос≥в, талановитий художник ѕанас «аливаха, один з кращих в ”крањн≥ спец≥ал≥ст≥в з виробничоњ психолог≥њ ћихайло √оринь, про новаторськ≥ починанн¤ ¤кого ще недавно писали "»звести¤", один з пров≥дних спец≥ал≥ст≥в ≤нституту географ≥њ јЌ ”–—– ћикола √ринь, геоф≥зик ≤ван –усин та студенти ярослав √еврич, ќлександр ћартиненко та ≥нш≥). ≤ ось цих людей "≥золюють", н≥¤ких посутн≥х розТ¤снень з цього приводу не даЇтьс¤, н≥¤ких пов≥домлень про причини арешту ≥ предТ¤влен≥ обвинуваченн¤ немаЇ. ƒос≥ б≥льшост≥ з увТ¤знених не дозволен≥ нав≥ть побаченн¤ з членами родини. ÷е ≥ само по соб≥ негуманно й недемократично, а кр≥м того, ще й створюЇ атмосферу не¤сност≥ й тривоги. ¬ ц≥й атмосфер≥ шир¤тьс¤ найр≥зноман≥тн≥ш≥, найбезглузд≥ш≥ чутки ≥ домисли. ¬же сама можлив≥сть таких домисл≥в ≥ верс≥й, сама процедура веденн¤ "справи", ¤ка њх породжуЇ, Ї компрометац≥Їю т≥Їњ соц≥ал≥стичноњ законност≥, ¤ку ми н≥бито ж в≥дновили. ўе б≥льше насторожуЇ те, що й до арешт≥в, ≥ п≥сл¤ них з де¤ких оф≥ц≥йних вуст можна було почути продиктован≥ злобою слова й нат¤ки про н≥бито ≥снуюче в ”крањн≥ нац≥онал≥стичне п≥дп≥лл¤ та ≥нш≥ несерйозн≥ страховини, кимось нав≥щось усе ж таки вигадан≥... „и в так≥й атмосфер≥ Ч коли Ї бажанн¤ заздалег≥дь довести придуману верс≥ю, Ч чи за таких обставин буде дотримана справедлив≥сть щодо заарештованих? јдже невипадково ¤кийсь частому де¤к≥ оф≥ц≥йн≥ та неоф≥ц≥йн≥ особи, спекулюючи на авторитет≥ своЇњ посади, з дуже серйозним ≥ нав≥ть скорботним вигл¤дом говорили про те, що буц≥мто розкрито "центр", знайдено зброю, п≥дп≥льну друкарню ≥ т. д. ћинув м≥с¤ць, ≥ вже н≥хто оф≥ц≥йно не насм≥лювавс¤ повторити ц≥ траг≥ком≥чн≥ "хохми".

јле тим часом пущена в х≥д безв≥дпов≥дальна чутка ширитьс¤ м≥ж м≥щанами, набираЇ ще безглузд≥ших форм, породжуЇ н≥чим невиправдан≥ настроњ, готуЇ грунт дл¤ сприйманн¤ найстрах≥тлив≥шоњ несправедливост≥. «буджена нат¤ками у¤ва зам≥нюЇ в≥дсутню фактичну ≥нформац≥ю. "—казали так≥ люди, ¤к≥ не збрешуть". ÷е саме та атмосфера, ¤ка зробила можливими злочини культ≥вського пер≥оду. „им ми гарантован≥ в≥д того, що через м≥с¤ць чи два не буде запущена нова см≥ховинна верс≥¤, ¤ка, попри весь св≥й прим≥тив≥зм, може дорого об≥йтис¤ заарештованим? јдже ¤вно в≥дчуваЇтьс¤ бажанн¤ "упекти" й "провчити" (невипадково сл≥дство триваЇ чотири м≥с¤ц≥ в ц≥лковит≥й таЇмниц≥; були б факти Ч њх би зТ¤сували за тиждень). явно в≥дчуваЇтьс¤ злоба супроти певноњ категор≥њ людей ("нац≥онал≥ст≥в"), а злоба, ¤к казав ¬. ≤. Ћен≥н, поганий порадник у пол≥тиц≥.

÷е саме той психолог≥чний комплекс, ¤кий штовхав до злочин≥в терорист≥в стал≥нськоњ доби. ѕригадуютьс¤ слова, ¤к≥ говорить одному з них герой роману —. «алиг≥на "Ќа »ртыше" —тепан „аузов: "ѕочто ты во мне, в мужике, вражину ищешь, а коли не нашел, так на мен¤ же и в обиде!" ќце "а коли не нашел, так на мен¤ же и в обиде" найстрашн≥ше ≥ найхарактерн≥ше дл¤ деспотизму, психолог≥њ деспотизму. „им менше доказ≥в, тим б≥льше злоби, бо потр≥бно засл≥пити себе самого тваринною ненавистю до жертви, щоб несправедлив≥сть не мучила сов≥ст≥ й вигл¤дала ¤к доблесть.

™диною гарант≥Їю справедливост≥ завжди була ≥ лишаЇтьс¤ гласн≥сть, публ≥чн≥сть, можлив≥сть дл¤ громадськост≥ ≥ дл¤ кожного громад¤нина знати й контролювати д≥њ будь-¤ких чиновник≥в ≥ будь-¤ких орган≥в, особливо каральних. "ћаса, Ч казав ¬. ≤. Ћен≥н, Ч повинна мати право знати ≥ перев≥р¤ти кожний найменший крок њх д≥¤льност≥" ¹. ¬ обстановц≥ ж таЇмничост≥ ≥ безконтрольност≥ (в≥д ширшоњ громадськост≥) неминуче виникатимуть помилки, зловживанн¤ ≥ злочини.

¹ Ћен≥н ¬. ≤. ѕовн. з≥бр. тв. в 50-ти т.. 5-е вид., т. 36, с. 148.

ќсь чому дедал≥ б≥льше людей тривожатьс¤ ≥ бажають у дан≥й справ≥ саме публ≥чност≥ ¤к Їдиноњ ≥ законноњ гарант≥њ справедливост≥. ’ай в≥дпов≥дн≥ органи скажуть народов≥, кого ≥ за що заарештовано або що заарештованим ≥нкрим≥нуЇтьс¤. якщо ц≥ органи вважають, що проти когось ≥з заарештованих були чи п≥д≥бран≥ докази њхньоњ вини, хай ц≥ докази стануть предметом судового розгл¤ду, хай слово д≥стануть ≥ обвинувач≥, ≥ обвинувачен≥, а люди розсуд¤ть, хто правий, хто винний. «рештою, це не просто добросерде побажанн¤ ¤кихось розчулених людей Ч так повинно бути за рад¤нськими законами й за елементарними засадами справедливост≥ ≥ здорового глузду.

јле обговорювана справа маЇ й ≥нший не менш важливий аспект. ’оч н≥¤ких оф≥ц≥йних чи публ≥чних розТ¤снень про арешти не зроблено, однак весь час досить ц≥леспр¤мовано нагн≥таютьс¤ чутки про те, що арештовано "нац≥онал≥ст≥в". ” газетах, лекц≥¤х, на зборах знову, ¤к у 1947 Ч 1949 роках, зар¤сн≥ло слово "нац≥онал≥зм". Ќа зм≥ну ¤вно безглуздим верс≥¤м про п≥дп≥лл¤, зброю, друкарню ≥ т. д. прийшла нова верс≥¤ Ч про "нац≥онал≥стичну пропаганду". ўо буде дал≥? (як видно, сл≥дчим органам ще й самим не¤сно, в ¤к≥ статт≥ карного кодексу, в ¤ку "законну" форму виллють вони свою злобу й упереджен≥сть проти заарештованих).

« давньоњ ≥ недавньоњ ≥стор≥њ в≥домо, що в ”крањн≥ "нац≥онал≥стом" в≥льно було називати вс¤кого, хто мав елементарну нац≥ональну г≥дн≥сть, хто турбувавс¤ долею украњнськоњ культури й мови, а то й просто вс¤кого, хто чимось не догодив ¤комусь рос≥йському шов≥н≥стов≥, "великорусскому держиморде" (¬. I. Ћен≥н).

Ќе секрет, що прот¤гом останн≥х рок≥в в ”крањн≥ щораз б≥льше людей Ч особливо в середовищ≥ молод≥, ¤к студентськоњ, науковоњ ≥ творчоњ, так частенько вже й роб≥тничоњ Ч приход¤ть до висновку, що з нац≥ональною пол≥тикою в ”крањн≥ не гаразд, що фактичне нац≥онально-пол≥тичне становище ”крањни не в≥дпов≥даЇ њњ формально-конституц≥йному державному становищу ¤к ”крањнськоњ –ад¤нськоњ —оц≥ал≥стичноњ –еспубл≥ки в —оюз≥ ≥нших соц≥ал≥стичних республ≥к, що стан украњнськоњ культури й мови викликаЇ глибоку тривогу ≥ т. д., Ч все це внасл≥док тривалих ≥ кричущих порушень марксизму-лен≥н≥зму в нац≥ональн≥й справ≥, внасл≥док в≥дходу в≥д наукових принцип≥в комун≥стичного нац≥онального буд≥вництва. ÷е дедал≥ ширше коло людей висловлювало своњ тривоги в≥дкрито, публ≥чно й принципово, сто¤чи ц≥лком на рад¤нських ≥ соц≥ал≥стичних позиц≥¤х, убол≥ваючи т≥льки за повноту й здоровТ¤ духовного ≥ культурного житт¤ нашого соц≥ал≥стичного й майбутнього комун≥стичного сусп≥льства, оскаржуючи т≥льки непотр≥бн≥ й коштовн≥ втрати та в≥дхиленн¤ на шл¤ху вперед. ’то вважаЇ, що ц≥ люди в чомусь помил¤ютьс¤, повинн≥ б њм в≥дпов≥сти так само в≥дкрито й принципово, ¤к чинили вони. Ќатом≥сть њм в≥дпов≥ли терором, спочатку моральним, а тепер уже й ф≥зичним. «а останн≥ два-три роки можна нарахувати не один дес¤ток випадк≥в репрес≥й на цьому грунт≥. ƒес¤тки людей були покаран≥ зн¤тт¤м з роботи, виключенн¤м з вуз≥в, парт≥йними та комсомольськими ст¤гненн¤ми тощо за участь чи причетн≥сть до тих чи ≥нших справ, що дов≥льно ≥ no-зловорожому квал≥ф≥кувалис¤ ¤к "нац≥онал≥зм". ќсь т≥льки приклади двох останн≥х дн≥в: виключенн¤ з ун≥верситету (≥ з комсомолу) студента пТ¤того курсу, молодого поета ћ. ’олодного за виступ на обговоренн≥ роману "¬ерб≥вчани" ј. ≤щука Ч виключенн¤ всупереч р≥шенню комсомольських збор≥в, ¤к≥ не знайшли за потр≥бне й можливе виключити ћ. ’олодного; виключенн¤ з парт≥њ ≥ зн¤тт¤ з роботи прац≥вниц≥ газети "ƒруг читача" –ити ƒовгань, ¤к≥й приписуЇтьс¤ орган≥зац≥¤ вечора поез≥њ в Ќауково-досл≥дному ≥нститут≥ звТ¤зку 8 грудн¤ цього року. ¬загал≥ треба сказати, що н≥ один майже веч≥р поез≥њ за останн≥ два-три роки не залишивс¤ без таких чи под≥бних "насл≥дк≥в", а б≥льш≥сть домовлених вечор≥в просто заборон¤ли ("в≥дм≥н¤ли") п≥д р≥зними приводами. ÷е вже доходить до анекдот≥в! С V х≥ба не анекдот, наприклад, оф≥ц≥йне р≥шенн¤ про те, щоб кожен веч≥р поез≥њ не проводити без санкц≥њ м≥ськкому парт≥њ, а дл¤ член≥в —п≥лки письменник≥в: Ч ще й дозволу —п≥лки! ¬арто т≥льки вдуматис¤ в цей шедевр бюрократичного добропор¤дку, в це останнЇ слово теор≥њ "мистецтво належить народов≥"!).

якби з≥брати докупи вс≥ под≥бн≥ факти, вийшла б така картина невсипущих, безжал≥сних ≥ безглуздих пересл≥дувань нац≥ональнокультурного житт¤, ¤ка зл¤кала б самих режисер≥в ц≥Їњ кампан≥њ ≥ багатьох-багатьох змусила б задуматис¤. јле ж хто знаЇ про це при наш≥й публ≥чност≥ ≥ гласност≥?

“ут немаЇ можливост≥ говорити про вс≥ ц≥ факти Ч њхн≥й опис забрав би надто багато м≥сц¤. Ќазву т≥льки найзначн≥ш≥ "≥нциденти", так би мовити, колективного характеру: розпуск  лубу творчоњ молод≥; ≥стор≥¤ з вечором памТ¤т≥ Ћес≥ ”крањнки в ÷ентральному парку культури ≥ в≥дпочинку 31 липн¤ 1963 року; знищенн¤ шевченк≥вського в≥тражу в  ињвському ун≥верситет≥ (березень 1964) Ч з наступним цькуванн¤м молодих художник≥в Ч його автор≥в; заборона збор≥в б≥л¤ памТ¤тника “. Ўевченков≥ в  иЇв≥ (22 травн¤ 1964 ≥ 1965 pp.); наступн≥ покаранн¤ тих, хто до памТ¤тника прийшов; заборона шевченк≥вського вечора на завод≥ верстат≥в-автомат≥в (березень 1965 p.), внасл≥док чого цей веч≥р в≥дбувавс¤ в сус≥дньому парку, з наступними санкц≥¤ми проти його учасник≥в (в≥д перебуванн¤ на холод≥ в од¤з≥, розрахованому на прим≥щенн¤, ≥ не в останню чергу внасл≥док псих≥чного струсу через два дн≥ помер молодий технолог ќлександр ћиколайчук Ч орган≥затор вечора); покаранн¤ к≥лькох дес¤тк≥в молодих журнал≥ст≥в, випускник≥в  ињвського державного ун≥верситету, ¤к≥ п≥дписали за¤ву з протестом проти необгрунтованого зв≥льненн¤ за "нац≥онал≥зм" попул¤рного викладача ун≥верситету, доцента ћ. Ўестопала (зима-весна 1965 p.); нарешт≥, розг≥н (у буквальному розум≥нн≥ слова) органами  ƒЅ дискус≥њ з проблем стану украњнськоњ культури, орган≥зованоњ студентами ун≥верситету, за участю к≥лькох сот чолов≥к молод≥ (27 кв≥тн¤ 1965 р.) та ≥н. ”же тод≥ були проведен≥ перш≥ арешти, правда, короткочасов≥, ≥ тод≥ ж настирливо наш≥птувалас¤ людьми в цив≥льному верс≥¤ про "американськ≥ долари" ¤к таЇмничого натхненника цих "зборищ" (во≥стину, важко здичав≥лому в≥д безв≥дпов≥дальност≥ бюрократов≥ додуматис¤ до чогось розумн≥шого! ¬≥н знаЇ ≥ вм≥Ї одне Ч продаватис¤ за грош≥, отже, й н≥ в кого не здатен знайти ≥нших мотив≥в). Ќин≥шн≥ арешти ≥ нин≥шн≥ верс≥њ про зброю, друкарню ≥ знову ж таки неминуч≥ "долари" Ч це лог≥чне завершенн¤ ц≥Їњ пол≥тики насильницького придушенн¤ нац≥онально-культурних ≥нтерес≥в молод≥. ’очуть чи не хочуть орган≥затори репрес≥й, а це виливаЇтьс¤ в терор. “ерор же Ч чи то морально-психолог≥чний, чи то ф≥зичний Ч не даЇ позитивного розвТ¤занн¤ жодноњ проблеми, а т≥льки створюЇ нов≥. "“ерор, Ч писав ≈нгельс, Ч це здеб≥льшого марн≥ жорстокост≥, що њх чин¤ть ради власного заспокоЇнн¤ люди, ¤к≥ сам≥ в≥дчувають страх..." ²

²  . ћаркс ≥ ‘. ≈нгельс. “вори, т. 33, с. 42 Ч 43.

’то серйозно хоче розвТ¤зати ту чи ≥ншу проблему, ¤ка виникла в житт≥, повинен задуматис¤ над њњ причинами, над њњ джерелами. ћожна заарештувати не те що к≥лька дес¤тк≥в, а й к≥лька сот ≥ к≥лька тис¤ч громад¤н, та однаково з кожним днем усе б≥льше й б≥льше людей у р≥зних формах, скр≥зь ≥ всюди, так чи ≥накше висловлюватимуть невдоволенн¤ ≥ незгоду з багатьма аспектами тепер≥шньоњ нац≥ональноњ пол≥тики, будуть пройматис¤ тривогою за долю украњнськоњ культури ≥ украњнськоњ нац≥ональност≥, будуть думати про те, ¤к ≥ чим тут можна зарадити.

÷е чесн≥ люди з добрими нам≥рами. ѓх тис¤ч≥. ÷е рад¤нськ≥ люди. ’то ≥ кому даЇ право "в≥дс≥кати" њх в≥д живого т≥ла народу, придушувати њхню громад¤нську активн≥сть, ставити њх п≥д п≥дозру? ’то став би на такий шл¤х Ч чи не зробив би в≥н чергового страшного злочину проти комун≥зму, проти сусп≥льства?

ј хто справд≥ думаЇ про ≥нтереси комун≥зму, хто справд≥ живе ≥нтересами сусп≥льства Ч чи не зобовТ¤заний в≥н, придушуючи в соб≥ емоц≥њ й особисте роздратуванн¤, п≥дходити глибше, не придушувати й в≥дс≥кати, а додумуватис¤ до першопричин ≥ виправл¤ти сам≥ життЇв≥ ¤вища, сам≥ т≥ пол≥тичн≥ помилки й неподобства, ¤к≥ дають небажан≥ насл≥дки ≥ породжують небажан≥ настроњ.

я особисто глибоко переконаний, що сьогодн≥ украњнець, в≥дданий справ≥ комун≥стичного буд≥вництва, маЇ вс≥ п≥дстави бути неспок≥йним за долю своЇњ нац≥ональност≥, а раз так Ч н≥хто в св≥т≥ не в сил≥ заборонити йому про це говорити.

я глибоко переконаний, що ц¤ тривога, ¤кою переймаЇтьс¤ дедал≥ ширше коло украњнськоњ молод≥, Ї неминучим насл≥дком серйозних порушень нац≥ональноњ пол≥тики, точн≥ше Ч ц≥лковитоњ рев≥з≥њ лен≥нськоњ нац≥ональноњ пол≥тики парт≥њ, рев≥з≥њ, що њњ зд≥йснив у тридц¤т≥ роки —тал≥н ≥ продовжував ’рущов в останнЇ дес¤тил≥тт¤.

я глибоко переконаний, що дл¤ справи буд≥вництва комун≥зму, дл¤ майбутнього комун≥стичного сусп≥льства, дл¤ дол≥ св≥тового комун≥стичного руху сьогодн≥ важко знайти щось корисн≥ше й необх≥дн≥ше, ¤к в≥дновленн¤ лен≥нськоњ пол≥тики, бо йдетьс¤ про долю ц≥лих нац≥й.

ќсь про це ¤ й хочу говорити докладн≥ше.

« ц≥Їю метою додаю до листа п≥дготовлений мною матер≥ал на цю тему ("≤нтернац≥онал≥зм чи русиф≥кац≥¤?").

≤ван ƒ«ёЅј

 ињв, грудень 1965 року

ѕопередн¤     √оловна     Ќаступна