ѕопередн¤     √оловна     Ќаступна

VIII. –≤¬Ќ≤—“№ ‘ј “»„Ќј ≤ –≤¬Ќ≤—“№ ‘ќ–ћјЋ№Ќј

"—татистика була в кап≥тал≥стичному сусп≥льств≥ предметом виключного в≥данн¤ "казенних людей" або вузьких спец≥ал≥ст≥в Ч ми повинн≥ понести њњ в маси, попул¤ризувати њњ щоб труд¤щ≥ поступово вчилис¤ сам≥ розум≥ти ≥ бачити..."

¬. ≤. Ћен≥н ¹²⁵.

ѕерше н≥ж приступити до ц≥Їњ розмови, уточнимо њњ предмет. “реба бачити принципову р≥зницю м≥ж р≥вн≥стю нац≥й ≥ р≥вн≥стю представник≥в нац≥й, нац≥онал≥в. “ак, у –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ рос≥йський кр≥пак чи сел¤нин, рос≥йський крамар чи пом≥щик були у в≥дпов≥дно майже однаковому становищ≥ з украњнським кр≥паком, сел¤нином, крамарем, пом≥щиком, тобто поодинц≥ м≥ж собою кожен в≥дпов≥дно були р≥вн≥ й р≥вноправн≥ (чи безправн≥): кр≥пак Ч кр≥пак, пом≥щик Ч пом≥щик. јле њхн≥ нац≥њ, рос≥йська й украњнська, були не в однаковому становищ≥, були нер≥вн≥ й нер≥вноправн≥.

“ут мова про р≥вн≥сть нац≥й, а не њхн≥х представник≥в. “ому в≥двод¤тьс¤ ¤к беззм≥стовн≥ й фальшив≥ питанн¤ на зразок: "ј хто вам заборон¤Ї говорити по-украњнському?" Ќав≥ть розумн≥ш≥ з-пом≥ж царських м≥н≥стр≥в бачили справжню антиукрањнську пол≥тику не в тому, щоб заборон¤ти говорити по-украњнському (бо це й неможливо), а в тому, щоб зробити так, щоб люди сам≥ не хот≥ли... "ј де ви бачите дискрим≥нац≥ю (чи ущемленн¤)? ƒив≥тьс¤, ск≥льки украњнц≥в (Їврењв ≥ т. д.) у кер≥вництв≥, в

“ак що под≥бний обивательський п≥дх≥д годитьс¤ х≥ба що на комунальн≥й кухн≥, а не в пол≥тиц≥. ќблишмо його ≥ будемо говорити про серйозний пол≥тичний п≥дх≥д, найб≥льше посл≥довно ≥ ¤сно сформульований ≥ запропонований ¬. ≤. Ћен≥ним.

¬. ≤. Ћен≥н невипадково багато раз≥в п≥дкреслював необх≥дн≥сть реального забезпеченн¤ прав республ≥к ≥ необх≥дн≥сть реальних гарант≥й нац≥ональноњ р≥вност≥. –≥ч у т≥м, що в≥н принципово розр≥зн¤в формальну р≥вн≥сть нац≥й ≥ реальну, до ¤коњ повинен прагнути комун≥ст.

"¬ галуз≥ внутр≥шньодержавних в≥дносин нац≥ональна пол≥тика  ом≥нтерну не може обмежитись тим голим, формальним, чисто декларативним ≥ практично н≥ до чого не зобовТ¤зуючим визнанн¤м р≥вноправност≥ нац≥й (чн не задовольн¤Їмос¤ ми часто таким визнанн¤м? Ч ≤. ƒз.), ¤ким обмежуютьс¤ буржуазн≥ демократи Ч все одно, чи визнають вони себе одверто такими, чи прикриваютьс¤ назвою соц≥ал≥ст≥в, ¤к соц≥ал≥сти II ≤нтернац≥оналу"С ¹²⁶.

¬ конкретних умовах —–—–. коли внасл≥док ≥сторичноњ спадщини позиц≥њ рос≥йськоњ нац≥њ набагато сильн≥ш≥, н≥ж ≥нших нац≥й, Ч ск≥льки б не проголошували р≥вноправн≥сть, фактично, в житт≥ все одно складаЇтьс¤ нер≥вноправн≥сть силою оцього фактичного переважанн¤ позиц≥й рос≥йськоњ нац≥њ. ™диний вих≥д Ч компенсувати цю фактичну нер≥вноправн≥сть такими заходами, ¤к≥ формально, дл¤ поверхового мисленн¤, могли б здатис¤ "ущемленн¤м" рос≥йськоњ нац≥њ. „ерез надзвичайну важлив≥сть цього питанн¤ вдруге процитуЇмо ц≥ слова Ћен≥на, ¤к≥ ми вже наводили ран≥ше з приводу лен≥нськоњ характеристики рос≥йського великодержавницького шов≥н≥зму за рад¤нських умов. (≤ хай н≥хто не думаЇ, що йдетьс¤ про дореволюц≥йн≥ часи, це сказано на 6 роц≥ рад¤нськоњ влади з приводу њњ нац≥онального буд≥вництва).

"“ому ≥нтернац≥онал≥зм з боку гнобл¤чоњ або так званоњ "великоњ" нац≥њ (хоч великоњ т≥льки своњми насильствами, великоњ т≥льки так, ¤к великим Ї держиморда) повинен пол¤га ти не т≥льки в додержанн≥ формальноњ р≥вност≥ нац≥й, але й в так≥й нер≥вност≥, ¤ка компенсувала б з боку нац≥њ гнобл¤чоњ, нац≥њ великоњ, ту нер≥вн≥сть, ¤ка складаЇтьс¤ в житт≥ фактично. ’то не зрозум≥в цього, той не зрозум≥в справд≥ пролетарського ставленн¤ до нац≥онального питанн¤, той залишивс¤, по сут≥, на точц≥ зору др≥бнобуржуазн≥й ≥ тому не може не скочуватис¤ щохвилини до буржуазноњ точки зору"¹²⁷ .

¹²⁵ Ћен≥н ¬. ≤. ѕовн. з≥бр. тв., т. 36, с. 180.

¹²⁶ Ћен≥н ¬. ≤. ѕовн. з≥бр. тв., т. 41, с. 156. ¹²⁷ “ам само, т. 45, с. 342.

÷¤ глибока лен≥нська вказ≥вка залишилас¤, по сут≥, незасвоЇною ≥ неусв≥домленою ¤к сл≥д. Ќа це свого часу нар≥кав —крипник, тим льше Ї зараз п≥дстав говорити про це.

—кр≥зь ≥ всюди робитьс¤ ¤краз навпаки. Ќаприклад, в украњнських вузах викладанн¤ провадитьс¤ рос≥йською мовою на т≥й п≥дстав≥, що в них вчитьс¤ багато рос≥¤н (н≥би не њхн≥й елементарний громад¤нський обовТ¤зок опанувати в такому раз≥ украњнську мову). –ос≥йська культура ≥ рос≥йська книжка й преса, по сут≥, панують в ”крањн≥ « кожних 100 крб., ¤к≥ виручають книготорговельн≥ орган≥зац≥њ в ”крањн≥, ледве чи 6 крб. припадаЇ на украњнську книжку, а 95 Ч на рос≥йську та ≥ноземну рос≥йською мовою, ¤кщо не б≥льше. ѕроцент украњнськоњ книжки в б≥бл≥отеках ”–—– Ч десь у межах 1 Ч 5. Ќа XII зТњзд≥ – ѕ(б) говорилос¤ про важлив≥сть справедливого розпод≥лу преси м≥ж нац≥¤ми —–—–.

"¬ –оссии имеютс¤, примерно, сейчас 2 миллиона Ч 1800 тыс, с лишним экземпл¤ров русской газеты. ¬с¤ остальна¤ половина населени¤ —оветской –оссии имеет, примерно, 70 тыс. газет. Ёто что? Ёто про¤вление фактического неравенства... » поэтому-то здесь необходимо наметить соответствующую практическую работу... а не только ставить вопрос правильно теоретически" ¹²⁸.

¹²⁸ "XII съезд – ѕ(б)...", с. 547.

ѕ≥сл¤ цього багато що робилос¤, ≥ тираж≥ нац≥ональноњ преси незм≥рно зросли. јле чи дос¤гли ми тут сьогодн≥ фактичноњ р≥вност≥, чи усв≥домлюЇтьс¤ таке завданн¤? ѕодив≥мос¤. ¬ ”крањну завозитьс¤ з ––‘—– величезна к≥льк≥сть книжок, газет, журнал≥в (ц¤ к≥льк≥сть значно перевищуЇ к≥льк≥сть видаваних в ”крањн≥ книжок, газет, журнал≥в), що вже саме собою створюЇ нер≥вн≥сть, невиг≥дне сп≥вв≥дношенн¤ дл¤ украњнського друкованого слова; у¤вленн¤ про це сп≥вв≥дношенн¤ може дати перший л≥пший книжково-газетний к≥оск: к≥лька дес¤тк≥в чи сот рос≥йських книг, газет, журнал≥в Ч ≥ десь у куточку дв≥-три украњнських та одна Їврейська. јле, кр≥м того, ще в ”крањн≥ видаЇтьс¤ паралельно до майже кожноњ украњнськоњ республ≥канськоњ чи обласноњ газети в≥дпов≥дна рос≥йська газета, в кожному видавництв≥, республ≥канському чи обласному, видаЇтьс¤ значний процент рос≥йських книжок. ” наукових та техн≥чних видавництвах взагал≥ незр≥вн¤нно б≥льше видаЇтьс¤ рос≥йською мовою, н≥ж украњнською. ƒо того ж республ≥канське рад≥о значну частину свого часу в≥ддаЇ ретрансл¤ц≥њ з ћоскви (а московське рад≥о, ¤к в≥домо, нац≥ональними мовами республ≥к передач не веде), Ч кр≥м цього, й саме республ≥канське рад≥о багато передач веде рос≥йською мовою. Ќа виправданн¤ такого становища ≥нколи посилаютьс¤ на те, що на територ≥њ ”крањни живе 7 млн. рос≥¤н. јле справа не в тому. ѕо-перше, скаж≥мо, процент рос≥йського друку ≥ т. д. в ”крањн≥ у багато раз≥в перевищуЇ процент рос≥йськоњ людност≥, по-друге, що мають ст≥льки ж украњнц≥в у ––‘—– та  азахстан≥? ’оча б одну украњнську газету, украњнську школу? Ќав≥ть пресу з ”крањни њм доставл¤ють украй незадов≥льно.

ќтже, кр≥м того, що на рос≥йську культуру, на рос≥йське друковане слово працюЇ вс¤ колосальна потуга центральних, всесоюзних продуент≥в,_ ≥ з пор≥вн¤но м≥зерних можливостей республ≥канських њй в≥дводитьс¤ в одних випадках значна, в ≥нших випадках левова частка.

Ќаведемо де¤к≥ дан≥ про друк, виведен≥ з п≥драхунк≥в за оф≥ц≥йними публ≥кац≥¤ми  нижковоњ палати та ≥ншою оф≥ц≥йною статистикою.

” 1950 роц≥ в —–—– було видано 43 100 назв книжок тиражем 821 м≥льйон прим≥рник≥в, з них рос≥йською мовою 30 482 назви тиражем 640 391 000 прим≥рник≥в, тобто 71 % назв ≥ 78 % тиражу. ј мовами нерос≥йських нац≥й, що становл¤ть трохи менше 50 % всього населенн¤ —–—–, було видано лише 29 % назв ≥ 22 % тиражу виданих у —–—– книжок! ’≥ба не красномовн≥ цифри? јле найнеподобн≥ше те, що в наступн≥ роки ц¤ диспропорц≥¤ зростала, ≥ в 1963 роц≥ друк рос≥йською мовою становив уже 75 % назв (58 158 з 77 600) ≥ 81,4 % тиражу (1 026 934 000 з 1 262 000 000), а мовами вс≥х нерос≥йських народ≥в Ч лише 25 % назв ≥ 18,6 % тиражу! ¹²⁹ ’≥ба це не страх≥тливе св≥дченн¤ фактичноњ нер≥вност≥ культур?

ћи вже говорили про те, що книжкова продукц≥¤ ”крањни становить жалюг≥дну частку у всесоюзн≥й (прот¤гом 1959 Ч 1963 рок≥в близько 1/10 назв ≥ тираж≥в, тод≥ ¤к населенн¤ ”–—– становить 20 % населенн¤ —–—–, отже, ”–—– повинна дати хоча б 1/5 книжковоњ продукц≥њ, тобто вдв≥ч≥ б≥льше, ¤к давала ≥ даЇ насправд≥), причому ц¤ продукц≥¤ з 1958 року майже не зб≥льшувалас¤, а в 1963 роц≥ зменшилас¤ проти 1962 року ≥ становила вже ≥ по назвах, ≥ по тиражах менше 1/10 в≥д всесоюзноњ! (9,8 % назв та 9,2 % тиражу) ¹³⁰.

јле ≥ з ц≥Їњ непропорц≥йно малоњ продукц≥њ украњнських видавництв б≥льше половини назв ≥ майже половину тиражу становить рос≥йськомовна книжка; украњнська книжка даЇ прот¤гом 1960 Ч 1962 рок≥в менше половини назв ≥ трохи б≥льше половини тиражу (та й то за рахунок художньоњ та масово-пол≥тичноњ л≥тератури). ¬ тиражах украњнських видавництв в≥дсоток украњнськоњ книжки впав з 80 в 1950 роц≥ до 66 у 1963 роц≥ ¹³¹ ≥, ¤к показуЇ анал≥з тематичних план≥в видавництв та публ≥кац≥й  нижковоњ палати ”–—–, п≥сл¤ 1963 року падаЇ дал≥.

¹²⁹ "Ќародное хоз¤йство ———– в 1963 году; статистический ежегодник". ћосква, 1965, с. 612 Ч 613.

¹³⁰ “ам само, с. 614 Ч 615.

¹³¹ “ам само.

ќтже, украњнськомовна книжкова продукц≥¤ в —–—– становила в 1963 роц≥ 3321 назву, близько 4,3 % при 17 % украњнського населенн¤, Ч тобто фактичне в≥дставанн¤ в 4 рази.

ўе г≥рша картина з пер≥одичними виданн¤ми. ” 1950 роц≥ з за гальноњ к≥лькост≥ њх 1508 р≥чним тиражем 181 282 000 у республ≥ках нац≥ональними мовами виходило лише 274 (19 %) р≥чним тиражем 18 277 000 (10,7%). ” 1962 роц≥ Ч вже т≥льки 17,5 % назв (679 з 3912) хоч частка тиражу зб≥льшилас¤ до 13 % ^т.

„астка ”крањни по назвах у процентному в≥дношенн≥ до всесоюзноњ к≥лькост≥ знизилас¤ з 11,4 % у 1950 роц≥ (160 з 1408) до 6,5 % (254 з 3912) у 1963 роц≥. јле й серед цих видань, зд≥йснених в ”крањн≥, лише близько половини (у 1963 роц≥ Ч 130) зд≥йснюЇтьс¤ украњнською мовою. ќтже, украњнськомовн≥ пер≥одичн≥ виданнн¤ в —–—– становили в 1963 роц≥ лише 3,3 % назв (130 з 3912) та близько 4 % тиражу Ч це при б≥льш ¤к 17 % украњнського населенн¤ в —–—–, тобто фактичне в≥дставанн¤ в чотири Ч пТ¤ть раз≥в. ¬≥дпов≥дно частка украњномовних газет становила в 1963 роц≥ по назвах 11 % (765 з 6 791), а по р≥чному тиражу ледве 7 % (1243 млн прим, з 18 311 млн прим.). ѕричому характерно, що коли в 1950 роц≥ в ”крањн≥ виходило всього 1192 газети, з них украњнською мовою 972, тобто б≥льш≥сть, то в 1963 роц≥ з загальноњ к≥лькост≥ газет в ”крањн≥ 2366 украњнською мовою виходило т≥льки 765, тобто менше третини! ¹³³

¹³² "Ќародное хоз¤йство ———– в 1963 году; статистический ежегодник", ћосква, 1965, с. 616 Ч 617.

¹³³ “ам само, с. 618 Ч 619.

якщо вз¤ти за 100 всю к≥льк≥сть друкованих книжок, випущених в —–—– за 1956 Ч 1960 роки, то матимемо украњнською мовою: к≥льк≥сть одиниць Ч 3,9 % (рос≥йською 77,0 %), тиражу Ч 2,9 % (рос≥йською Ч 85,5 %).

ѕричому характерно, що ц¤ диспропорц≥¤ зростала саме в останн≥ роки особливо бурхливо. “ак, друк рос≥йською мовою, пор≥вн¤но до друку 1956 року (беремо за 100), у 1960 роц≥ становив 173,1 %, а мовами нерос≥йських народ≥в —–—– Ч лише 117,4 %.

јкадем≥¤ наук ”–—– 1956 року видавала 9 журнал≥в украњнською мовою ≥ 3 Ч рос≥йською, 1958 Ч 1959 рок≥в Ч 14 украњнською ≥ « рос≥йською, 1962 Ч 1963 рок≥в Ч 13 украњнською ≥ 4 рос≥йською, на 1966 р≥к плануЇтьс¤ 13 украњнською ≥ 9 рос≥йською та один Ч украњнською ≥ рос≥йською мовами. ¬идавництво јЌ ”–—– 1962 року видало 188 назв украњнською мовою (60 %) ≥ 122 назви рос≥йською мовою (40 %). 1963 року в≥дпов≥дно вже 166 (49 %) ≥ 163 (51 %). ј 1964 року рос≥йськ≥ книжки вже становл¤ть 53,5 % (156 назв), а украњнськ≥ т≥льки 46 5 % (136 назв). ѕричому украњнськомовн≥ виданн¤ Ч це переважно прац≥ з л≥тературознавства, мовознавства та пол≥тична л≥тература. « негуман≥тарноњ сфери украњнських книжок маЇмо вже незр≥вн¤нно менше, а з ф≥зико-математичних та техн≥чних наук њх майже зовс≥м немаЇ, ≥ то з року в р≥к.“ак само в “ехвидав≥ ”–—– та в спец≥альних видавництвах украњнськ≥ книжки становл¤ть м≥зерний в≥дсоток. 1963 року за даними  нижковоњ палати ”–—– “ехвидав випустив 121 назву книжок рос≥йською мовою ≥ т≥льки 32 украњнською (в тому числ≥ п≥дручник≥в дл¤ вуз≥в рос≥йською мовою Ч 11, украњнською Ч 1, це при ц≥лковитому браков≥ украњнських п≥дручник≥в дл¤ вуз≥в); ƒержавне видавництво л≥тератури з буд≥вництва ≥ арх≥тектури Ч в≥дпов≥дно 122 рос≥йською ≥ 11 украњнською; ћедвидав Ч 188 рос≥йською ≥ 54 украњнською, причому украњнською мовою видаютьс¤ переважно попул¤рн≥ брошури.

Ќа 1966 р≥к по чотирьох науково-техн≥чних видавництвах ”крањни ("“ехн≥ка", "«доровТ¤", —≥льгоспвидав та ¬идавництво л≥тератури з буд≥вництва ≥ арх≥тектури) заплановано: украњнською мовою 657 видань, рос≥йською Ч 709. ќбс¤г украњнських книжок Ч 5334 друк, арк., рос≥йських Ч 9314 друк, арк., тираж в≥дпов≥дно Ч 7 652 000 ≥ 7 557 100. ѕричому знову таки украњнська л≥тература Ч це переважно попул¤рна, а майже вс¤ серйозна науково-техн≥чна Ч рос≥йською. Ќаприклад, видавництво "“ехн≥ка" по розд≥лу ф≥зико-математичних наук плануЇ 28 видань рос≥йською мовою ≥ лише одне Ч украњнською! ≤з 102 республ≥канських м≥жв≥домчих наукових зб≥рник≥в 86 рос≥йською мовою ≥ т≥льки 16 Ч украњнською. ’арактерно, що нав≥ть видавництво с≥льськогосподарськоњ л≥тератури майже вс≥ м≥жв≥домч≥ науков≥ зб≥рники видаЇ рос≥йською мовою.

ƒуже промовистий матер≥ал дають "«амовленн¤ на л≥тературу по зведеному тематичному плану видавництв ”крањни на 1965 р≥к" по розд≥лах: техн≥ка, х≥м≥¤, буд≥вництво, арх≥тектура, комунальне господарство.

¬сього тут 517 назв, з них лише 82 украњнською мовою, тобто 16 % в≥д загального числа, або в 5,6 раз≥в менше, н≥ж рос≥йською. ” тому числ≥ техн≥чна л≥тература: ≥з 303 назв 259 Ч рос≥йською мовою, 44 Ч украњнською; л≥тература з х≥м≥њ: ≥з 40 назв 35 Ч рос≥йською ≥ 5 Ч украњнською мовою; л≥тература з буд≥вництва ≥ арх≥тектури: ≥з 174 назв 140 Ч рос≥йською ≥ 34 Ч украњнською мовою.

” цьому план≥ не вказано обс¤г ≥ тираж книжок, що ще точн≥ше змалювало б становище, бо украњнськ≥ виданн¤ Ч це переважно другор¤дн≥ реч≥ ≥ попул¤рн≥ брошури. јле вказано ц≥ни, ≥ це даЇ змогу посередньо судити про обс¤г ≥ Ч а це не менш важливо Ч про витрати на украњнську книжку. «агальна варт≥сть ус≥х назв Ч 259,10 крб., ≥з них на рос≥йськ≥ припадаЇ 227,96 крб., на украњнськ≥ Ч 30,14 крб., тобто всього лише 11,7 % загальноњ вартост≥, або в 7 раз≥в менше, н≥ж варт≥сть (отже, ≥ обс¤г) рос≥йських видань.

—тановище в обласних видавництвах ще сумн≥ше. ¬идавництво "ƒонбас", наприклад, плануЇ на 1966 р≥к назв: рос≥йською мовою Ч 58, украњнською Ч 41, обс¤гом: рос≥йською Ч 366 друк, арк., украњнською Ч 125 друк, арк., тиражем: рос≥йською Ч 1 410 000, украњнською Ч 271 000.

« багатьох погл¤д≥в ”крањна перебуваЇ в значно г≥ршому становищ≥, н≥ж нав≥ть ≥нш≥ нерос≥йськ≥ республ≥ки.

ѕитома вага техн≥ко-≥нформац≥йних матер≥ал≥в, що видаютьс¤ мовою республ≥к ¹³⁴

¹³⁴ "¬опросы организации и методики научно-технической информации и пропаганды" по материалам —еминара работников научно-технической информации и пропаганды; ћосква, 16 ма¤ Ч 11 июн¤ I960 г.", ћосква. I960. с. 7.

як бачимо, ”крањна за виданн¤м техн≥ко-≥нформац≥йних матер≥ал≥в р≥дною мовою стоњть на останньому м≥сц≥. ¬ перерахунку на душу населенн¤ в≥дставанн¤ њњ ще б≥льш разюче. ” Ћитовськ≥й –—–, населенн¤ ¤коњ менше в дес¤ть з чимось раз≥в, цих матер≥ал≥в видаЇтьс¤ в дес¤ть з чимось раз≥в б≥льше, тобто на душу населенн¤ в сто з чимось раз≥в б≥льше!

ј ось дан≥ про п≥дручники. ƒл¤ початкових та середн≥х шк≥л 1960 року було видано 229,9 млн. прим≥рник≥в, з них мовами нерос≥йських народ≥в Ч 65,9 млн. прим., або 28,7 %, в той час ¤к питома вага нерос≥йських народ≥в у всьому населенн≥ —–—– тепер Ч 45,4 %. ƒл¤ вищих шк≥л було видано 1960 року 27,9 млн прим., з них мовами нерос≥йських народ≥в т≥льки 2,1 млн прим., або 7,5 %. як бачимо, диспропорц≥¤ колосальна.

ƒають прив≥д до роздум≥в ≥ дан≥ про сп≥вв≥дношенн¤ спец≥ал≥ст≥в народного господарства та студент≥в за нац≥ональност¤ми у вузах —–—– та ”–—– ¹³⁵.

Ќа 1 грудн¤ 1960 року по всьому —оюзу нал≥чувалос¤ 3 545 234 спец≥ал≥сти з вищою осв≥тою, що працювали в народному господарств≥ 3 них украњнц≥в 517 729, або 16,6 %, що майже на 18 % нижче за питому вагу украњнськоњ людност≥ в —–—–. –ос≥¤н Ч 2 070 333, або 58 4 %, що на 7 % вище за питому вагу рос≥¤н в —–—–. ¬ обрахунку на 10 000 населенн¤ кожноњ нац≥ональност≥: украњнц≥ дають 139 спец≥ал≥ст≥в з вищою осв≥тою, рос≥¤ни Ч 182.

як бачимо, нев≥дпов≥дн≥сть велика, ≥, ¤к бачимо, не випадкова. ÷¤ нев≥дпов≥дн≥сть створилас¤ не лише внасл≥док спадщини фактичноњ нер≥вност≥, але ≥ в наш час зб≥льшуЇтьс¤ внасл≥док того, що п≥дготовка кадр≥в украњнськоњ нац≥ональност≥ зростаЇ пов≥льн≥ше (пор≥вн¤но до 1941 року Ч в 4 рази, рос≥¤н Ч в 4,2 рази) ¹³⁶. ¬ 1939 роц≥ число ос≥б, що мали вищу осв≥ту, було в ”крањн≥ в обрахунку на 1 000 населенн¤ вище (7) за середн≥й всесоюзний р≥вень (6), а в 1959 роц≥ воно вже нижче (17) за всесоюзний р≥вень (18) ≥ за ––‘—– (19) ¹³⁷.

” вузах ”–—– на початок 1960 Ч 1961 навчального року було 417 748 студент≥в. « них украњнц≥в Ч 260 945, або 62,5 %, що набагато нижче за в≥дсоток украњнського населенн¤ в ”–—– (76,8 %). –ос≥¤н в украњнських вузах Ч 125 464, або 30 %, що набагато вище питомоњ ваги рос≥йського населенн¤ в ”–—– (16,9 %). ”крањнц≥в у вузах ––‘—– Ч 67 793 ≥з загальноњ к≥лькост≥ 1 496 097, або 4,5 %, що майже дор≥внюЇ в≥дсотков≥ украњнського населенн¤ на територ≥њ ––‘—– (3 Ч 4 %) ¹³⁸. ќтже, ¤к бачимо, гарна, необх≥дна, потр≥бна р≥ч Ч обм≥н кадрами ≥ студентами Ч в даному раз≥ поставлена неправильно ≥ не на користь украњнському населенню, ¤ке опин¤Їтьс¤ в значному програш≥. ѕо ”–—– в обрахунку на 1 000 украњнського населенн¤ припадаЇ 8 студент≥в, на 1 000 рос≥йського населенн¤ Ч 18, тобто удв≥ч≥ б≥льше.

¹³⁵ ƒив. статистичн≥ зб≥рники: "¬ысшее образование в ———–; статистический сборник", ћ., 1961, 255 с.; "Ќародное хоз¤йство ———– в 1962 году; статистический ежегодник"; ћосква, 1963, 736 с.

¹³⁶ "¬ысшее образование в ———–...", табл. 23, с. 69.

¹³⁷ “ам само, с. 30 Ч 31.

¹³⁸ “ам само, с. 28 Ч 31.

ƒо певноњ м≥ри це можна по¤снити тим, що у вузах ”крањни вчитьс¤ ≥ багато рос≥¤н з ––‘—–, Ч але т≥льки до певноњ м≥ри. Ѕо ≥ по всьому —–—– сп≥вв≥дношенн¤ не на користь украњнц≥в, а саме: на 100 000 украњнського населенн¤ Ч 481, на 100 000 рос≥йського населенн¤ _ 732 студенти. «а оф≥ц≥йними даними в 1927 Ч 1928 роц≥ питома вага рос≥¤н-студент≥в у —–—– дор≥внювала 56,1 % ≥ була вища за питому вагу рос≥¤н у —оюз≥ на 3,2 %. ” 1957 Ч 1958 роц≥ в≥дпов≥дно 62,3 % j 7,4%. —тудент≥в-украњнц≥в 1927 Ч 1928 року було 14,6%, 1957 Ч 1958 року, незважаючи на приЇднанн¤ зах≥дних областей ”крањни Ч 13,8 %; в 1960 Ч 1961 роц≥ Ч 13,4 % (при питом≥й ваз≥ украњнського населенн¤ 17,8 %) ¹³⁹. —татистичний зб≥рник "Ќародное хоз¤йство ———–" в 1963 г. "даЇ на 1962 Ч 1963 р≥к процент cry дент≥в-рос≥¤н 61 (1 803 800 з 2 943 700), а студент≥в-украњнц≥в Ч 14,5 % (426 900 з 2 943 700) ¹⁴⁰.

Ќа 1960 р≥к "¬ысшее образование в ———–" даЇ по ”крањн≥ 46 754 наукових прац≥вник≥в, з них украњнц≥в менше половини Ч 22 523.  ≥льк≥сть асп≥рант≥в по —оюзу становила 36 754, з них украњнц≥в Ч 4081, або 11 % ¹⁴¹. ÷е набагато нижче за питому вагу украњнц≥в у —оюз≥ (17,8 %), а асп≥ранти Ч це джерело майбутн≥х наукових кадр≥в.

«а даними, опубл≥кованими в журнал≥ "¬опросы философии" 1957 року ¹⁴², в —–—– на той час було 222 893 наукових прац≥вник≥в, з них украњнц≥в Ч 21 762. ¬ перерахунку на 10000 населенн¤ це один з найнижчих коеф≥ц≥Їнт≥в по —оюзу: близько 6 (рос≥¤н Ч 144 285, тобто Ч 12 Ч 13 на 10 000 населенн¤).

¹³⁹ "¬ысшее образование в ———–...", с. 84.

¹⁴⁰ "Ќародное хоз¤йство ———– в 1963 году...", с. 579.

¹⁴¹ "¬ысшее образование в ———–...", с. 215.

¹⁴² ÷амер¤н ». ѕ. ¬елика¤ ќкт¤брьска¤ социалистическа¤ революци¤ и коренное изменение национальных отношений в ———–, "¬опросы философии". 1957, ч. 5, с. 57.

«вичайно, справа не в тому, що украњнц≥в св≥домо не пускають у науку Ч в наш≥й крањн≥ це неможливе. ≤ завданн¤ не в тому, щоб наказати терм≥ново п≥двищити процент учених-украњнц≥в, Ч це теж неможливе. јле ж треба обдумати, проанал≥зувати це серйозне становище, це драматичне в≥дставанн¤ украњнськоњ нац≥њ у вир≥шальн≥й "мозков≥й" сфер≥. ” чому тут "секрет"?

ќчевидно, що все це не випадкове ≥ маЇ п≥д собою ¤к≥сь серйозн≥ соц≥альн≥ ≥ пол≥тичн≥ причини. –озкрити њх ≥ усунути Ч завданн¤ соц≥олог≥в ≥ тих, хто виробл¤Ї ≥ спр¤мовуЇ нац≥ональну пол≥тику. Ќа жаль, вони поки що мовчать, ≥ н≥¤ких соц≥альних досл≥джень у ц≥й сфер≥ не робитьс¤, принаймн≥ публ≥чно. ™ т≥льки окрем≥ кустарн≥, самод≥¤льн≥ спроби.

“ак, житель м. ќдеси —.  араванський за аутентичними документами встановив, що до ќдеського пол≥техн≥чного ≥нституту в 1964 Ч 1965 роц≥ вступило т≥льки 43 % украњнц≥в, що зовс≥м не в≥дпов≥даЇ в≥дсотков≥ украњнц≥в в ”–—– ≥ нав≥ть у т≥й сам≥й ќдес≥. ѕроанал≥зувавши в≥дпов≥дний документальний матер≥ал, —.  араванський встановив, що внасл≥док дискрим≥нац≥йного пор¤дку прийому, що утруднюЇ вступ до вуз≥в випускникам украњнських шк≥л (на конкурсний ≥спит у вузах ”крањни виноситьс¤ рос≥йська мова та л≥тература, а украњнська т≥льки в гуман≥тарних, що створюЇ переваги дл¤ рос≥¤н та випускник≥в рос≥йських шк≥л; вступн≥ ≥спити ≥з спец≥альних дисципл≥н ведутьс¤ у переважн≥й б≥льшост≥ випадк≥в рос≥йською мовою), процент прийому в≥дносно поданих за¤в вищий дл¤ рос≥¤н ≥ нижчий дл¤ украњнц≥в; з 1126 украњнц≥в, що подали за¤ви до вступу в ќдеський пол≥техн≥чний ≥нститут в 1964 роц≥, прийн¤то 453, тобто 40 %, а з 1002 рос≥¤н прийн¤то 477, тобто 46 %.

Ќа п≥дстав≥ цих та под≥бних даних —.  араванський подав клопотанн¤ прокуроров≥ ”–—– з проханн¤м прит¤гнути до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ м≥н≥стра вищоњ та середньоњ спец≥альноњ осв≥ти ”–—– ƒаденкова ё. ћ. за ст. 66    ”–—–, що передбачаЇ покаранн¤ за порушенн¤ нац≥ональноњ та расовоњ р≥вноправност≥. –езультат "не замедлил сказатьс¤". —.  араванського заарештували.

‘актична нер≥вн≥сть спостер≥гаЇтьс¤ в багатьох сферах культури.

“еатр≥в в ”крањн≥, мабуть, б≥льше рос≥йських, ¤к украњнських.  ≥но Ч це "найпопул¤рн≥ше з мистецтв" Ч майже ц≥лком рос≥йське, нав≥ть ф≥льми украњнських студ≥й дають у рос≥йському дубл¤ж≥, а не навпаки. ≤ так, по ¤к≥й би л≥н≥њ сусп≥льного й культурного житт¤ ми не зробили "розтин", всюди за формальною р≥вн≥стю вимальовуЇтьс¤ фактична нер≥вн≥сть, другор¤дне й "програшне" становище украњнськоњ культури ≥ мови (про ¤ку р≥вн≥сть, наприклад, можна говорити, коли украњнська мова, по сут≥, вигнана з внутр≥шн≥х сфер житт¤, а т≥ одиниц≥, ¤к≥ нею користуютьс¤ в м≥стах, т≥льки наражаютьс¤ на глум).

¬ наступних розд≥лах ми будемо говорити про це докладн≥ше. “ут т≥льки додамо, що ≥нколи справа доходить ≥ до порушенн¤ певноњ формальноњ р≥вност≥.  онституц≥Їю —–—– заборонено пропов≥дь нац≥ональноњ вин¤тковост≥. ј тим часом ц¤ пропов≥дь провадитьс¤ у форм≥ пропаганди (про ¤ку ми говорили вище) особливоњ, вин¤тковоњ рол≥ великого рос≥йського народу в ≥сторичн≥й ≥ тепер≥шн≥й дол≥ вс≥х ≥нших народ≥в —–—– ≥ колишньоњ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ (до реч≥, справжн≥й автор ц≥Їњ "теор≥њ" Ч не хто ≥нший, ¤к ≥мператор-"освободитель" ќлександр II, ¤кий любив говорити про свою ≥мпер≥ю ¤к про с≥мТю народ≥в ≥ особливо про "особую роль русского народа в этой семье"). “ак само в≥дкрито й посилено "теоретизуЇтьс¤" особливе м≥сце рос≥йськоњ мови ¤к "мови м≥жнац≥онального сп≥лкуванн¤" ≥ "дру. гоњ р≥дноњ мови" дл¤ вс≥х народ≥в —–—–. ’≥ба це не Ї наруга над лен≥нським принципом: "не допустити... майоризуванн¤ н≥ Їдиноњ нац≥ональност≥ ≥ншою н≥ в одн≥й област≥, н≥ в одн≥й галуз≥ громадських справ" ¹⁴³.

ћожуть сказати, але ж ц≥ формули, ¤кими ви невдоволен≥, в≥дбивають реальне становище. ¬ т≥м-то й р≥ч! Ѕули б вони просто теоретизуванн¤м Ч на них н≥хто не звертав би уваги. јле, на жаль, вони в≥дбивають (ще й мало, послаблено в≥дбивають) реальне становище, j траг≥зм у тому, що це реальне становище далеке в≥д справедливост≥ в розвТ¤зуванн≥ нац≥ональноњ справи, в≥д того, що мислив ≥ накреслював Ћен≥н. ≤ обовТ¤зок комун≥ста, а тим б≥льше кер≥вного комун≥ста, Ч задуматис¤ над тим, ¤к це реальне становище зм≥нити в б≥к комун≥зму, а не великодержавництва ≥ "майоризуванн¤".

¬. ≤. Ћен≥н також свого часу з≥ткнувс¤ з "реальним становищем". ѕо тривал≥й неучаст≥ в практичному кер≥вництв≥ через хворобу в≥н у грудн≥ 1922 року з≥ткнувс¤ з "реальним становищем" у нац≥ональн≥й справ≥ ≥ в≥дчув глибоке потр¤с≥нн¤. ѕ≥д цим збуренн¤м, т¤жко хворий, в≥н диктуЇ секретарев≥ зам≥тки "ƒо питанн¤ про нац≥ональност≥...", де даЇ свою оц≥нку "реального становища" ≥ пропонуЇ круто зм≥нити його.

"«а таких умов дуже природно, що "свобода виходу з союзу", ¤кою ми виправдовуЇмо себе (≥, додам в≥д себе, говорити про ¤ку тепер прир≥внюЇтьс¤ до пол≥тичного злочину. Ч ≤.ƒз.), ви¤витьс¤ пустим пап≥рцем, нездатним захистити рос≥йських ≥нородц≥в в≥д навали т≥Їњ ≥стинно руськоњ людини, великороса-шов≥н≥ста, по сут≥, нег≥дника ≥ насильника, ¤ким Ї типовий рос≥йський бюрократ. ЌемаЇ сумн≥ву, що м≥зерний процент рад¤нських ≥ рад¤н≥зованих роб≥тник≥в потоне в цьому мор≥ шов≥н≥стичноњ великоруськоњ шушвал≥, ¤к муха в молоц≥.

 ажуть в оборону цього захисту (п≥дпор¤дкуванн¤ республ≥канських наркомат≥в центров≥. Ч ≤.ƒз.}, що вид≥лили наркомати, ¤к≥ мають в≥дношенн¤ безпосередньо до нац≥ональноњ психолог≥њ, нац≥ональноњ осв≥ти. јле тут постаЇ питанн¤, чи можна вид≥лити ц≥ наркомати повн≥стю, ≥ друге питанн¤, чи вжили ми з достатньою дбайлив≥стю заход≥в, щоб д≥йсно захистити ≥нородц≥в в≥д ≥стинно руського держиморди? я думаю, що ми цих заход≥в не вжили, хоч могли ≥ повинн≥ були вжити" ¹⁴⁴.

¹⁴³ Ћен≥н ¬. ≤. ѕовн. з≥бр. тв.. т. 25. с. 69.

¹⁴⁴ “ам само, т. 45, с. 340.

¬. ≤. Ћен≥н пропонуЇ м≥н¤ти "реальне становище", оск≥льки комун≥стам потр≥бна реальн≥сть справедливост≥, а не реальн≥сть хамства.

ѕопередн¤     √оловна     Ќаступна