| –усиф≥кац≥¤ (росиф≥кац≥¤)
ѕопередн¤
√оловна
Ќаступна
IX. ” –јѓЌ≤«ј÷≤я “ј ѓѓ –ќ«√–ќћ
Ѕ≥льшовицький вождь ¬. ≤. Ћен≥н та ≥нш≥ д≥¤ч≥ парт≥њ
неодноразово зТ¤совували, що в той час, ¤к формальна р≥вн≥сть нац≥й здобута
∆овтневою революц≥Їю, дл¤ забезпеченн¤ фактичноњ р≥вност≥ нац≥й потр≥бен
тривалий пер≥од ц≥леспр¤мованого нац≥онального буд≥вництва.
як початок ц≥Їњ роботи X зТњзд – ѕ(б) у 1921 роц≥
накреслив так≥ найближч≥ завданн¤: допомогти "невеликорусским
народам" Ч
"а) развить и укрепить у себ¤ советскую
государственность в формах, соответствующих национально-бытовым услови¤м этих
народов;
б) развить и укрепить у себ¤ действующие на родном
¤зыке суд, администрацию, органы хоз¤йства, органы власти, составленные из
людей местных, знающих быт и психологию местного населени¤;
в) развить у себ¤ прессу, школу, театр, клубное
дело и вообще культурно-просветителъные учреждени¤ на родном ¤зыке;
г) поставить и развить широкую сеть курсов и школ,
как общеобразовательного, так и профессионально- технического характера на
родном ¤зыке..." 145
.
...ј про
профсп≥лки ¤к украњн≥затора, пробачте, ≥ говорити см≥шно. Ќе кажучи вже про те
що коли б хтось зараз поц≥кавивс¤ "к≥льк≥стю тих, хто читаЇ украњнською
мовою...
145 " ѕ—— в
резолюци¤х...", т. 1. с. 559.
Ќин≥ можемо констатувати, що н≥ один з цих чотирьох
пункт≥в (а це ж були т≥льки найближч≥ завданн¤!) невиконаний.
а) ƒержавн≥сть будувалас¤ ≥ будуЇтьс¤ скр≥зь в
однакових формах, за одним шаблоном (всупереч тому, що ч≥тко говорив на цю тему
Ћен≥н).
б) јдм≥н≥страц≥њ, господарських орган≥в та орган≥в
влади, що д≥ють р≥дною мовою, немаЇ (в ”крањн≥ принаймн≥).
в) ѕреса, школа ≥ театр лише частково украњнськ≥, та
й то т≥льки формально, причому украњнський в≥дсоток останн≥м часом зменшуЇтьс¤,
особливо щодо школи, на користь рос≥йського; а щодо клубноњ справи, к≥но та
культурно-просв≥тн≥х заклад≥в, лекц≥й, гуртк≥в ≥ т. д. Ч ÷ього майже зовс≥м
немаЇ, зокрема, в м≥стах все це ведетьс¤ рос≥йською мовою.
г) ѕрофес≥йно-техн≥чного навчанн¤ р≥дною мовою зовс≥м
немаЇ, воно ц≥лком ведетьс¤ по-рос≥йському.
„ому ц≥ пр¤м≥ й ч≥тк≥ постанови не зд≥йснен≥ ≥ чи
буде хтось за це в≥дпов≥дати Ч не нам судити. ћи лише констатуЇмо факт.
јле треба додати, що в ”крањн≥ була чесна й енерг≥йна
спроба «д≥йснити ц≥ постанови Ч вона в≥дома п≥д назвою украњн≥зац≥њ. ѕро нењ
тепер соромл¤тьс¤ згадувати, ≥ саме це слово зробили од≥озним.
ј насправд≥ це була спроба ≥стинно
≥нтернац≥онал≥стськоњ пол≥тики накресленоњ пр¤мими вказ≥вками Ћен≥на та
постановами зТњзд≥в – ѕ(б) та ѕ(б)”, п≥дтримана ≥ схвалена ом≥нтерном
( ом≥нтерн ≥ ран≥ше наприклад, при розпуску ” ѕ Ч ”крањнськоњ
комун≥стичноњ парт≥њ Ч гарантував нац≥ональний розвиток ”крањни).
¬ище вже трохи говорилос¤ про украњн≥зац≥ю. “ут
т≥льки варто додати, що це була широка пол≥тична концепц≥¤, ¤ка включала в себеТ
1) ¬ихованн¤ труд¤щих ”крањни в революц≥йно-класовому
дус≥ ≥ в дус≥ розум≥нн¤ своЇњ нац≥ональноњ приналежност≥, своЇњ
в≥дпов≥дальност≥ за нац≥ональне соц≥ал≥стичне буд≥вництво ”крањни, розум≥нн¤
соц≥ал≥стичноњ нац≥ональноњ державност≥, вихованн¤ нац≥ональноњ св≥домост≥ ≥
г≥дност≥ та ≥нтернац≥онал≥стського ставленн¤ до ≥нших народ≥в.
2) ¬ихованн¤ рос≥йського населенн¤ в ”крањн≥ в дус≥
поваги й уважного, дружнього ставленн¤ до украњнського нац≥онального житт¤ й
буд≥вництва, до культури, мови, традиц≥й ≥ т. д., заохочуванн¤ до п≥знанн¤ й
вивченн¤ украњнськоњ культури, ≥стор≥њ, мови, до сп≥вучаст≥ в творенн≥ нових
нац≥онально-культурних ц≥нностей при одночасному забезпеченн≥ нац≥онально-культурних
потреб рос≥¤н ¤к нац≥ональноњ меншост≥ в ”крањн≥.
3) ”крањн≥зац≥¤ парт≥йного, рад¤нського, всього
сусп≥льного житт¤.
4) ”крањн≥зац≥¤ господарського та науково-техн≥чного
житт¤.
5) ”крањн≥зац≥¤ великих м≥ст та промислових центр≥в.
6) ќпануванн¤ пролетар≥атом украњнськоњ мови й
культури, вихованн¤ пролетар≥ату на ц≥й мов≥ та культур≥ й перетворенн¤
пролетар≥ату на њхнього активного творц¤.
7) ”крањн≥зац≥¤ шк≥льноњ справи, техн≥чноњ,
профес≥ональноњ ≥ вищоњ осв≥ти.
8) ”крањн≥зац≥¤ культурно-осв≥тньоњ справи.
9) —при¤нн¤ найвищому розвитков≥ вс≥х галузей
украњнськоњ культури.
10) «абезпеченн¤ за ”крањною необх≥дного м≥н≥муму
економ≥чногосподарськоњ ≥н≥ц≥ативи.
11) “е саме в сфер≥ пол≥тичн≥й та дипломатичн≥й.
12) «абезпеченн¤ нац≥онально-культурних ≥нтерес≥в
к≥лькох м≥льйон≥в украњнц≥в, що проживають в ≥нших республ≥ках, найб≥льше в
–ос≥йськ≥й ‘едерац≥њ; в перспектив≥ обТЇднанн¤ з ”крањною сум≥жних земель з
украњнською б≥льш≥стю населенн¤ (на ƒону, урщин≥ та ≥н.), ≥ т. д.
як бачимо, питанн¤ ставилос¤ ірунтовно ≥ серйозно.
—аме так ≥ повинн≥ були його ставити комун≥сти ”крањнськоњ –ад¤нськоњ
–еспубл≥ки, народ ¤коњ 450 рок≥в був п≥д колон≥альним гн≥том (понад 150 Ч польським
≥ близько 300 рок≥в Ч рос≥йським) ≥, д≥ставши нарешт≥ свободу, мусив надолужувати
своњ елементарн≥ права.
якби цей курс був зд≥йснений, то ”крањна,
безсумн≥вно, понад своњ тепер≥шн≥ усп≥хи в економ≥ц≥, науц≥ ≥ частково
мистецтв≥ мала б незр≥вн¤нно б≥льш≥ ≥ радувала б ус≥ нац≥њ —оюзу, вс≥ народи
соц≥ал≥стичноњ сп≥вдружност≥ самобутн≥стю свого соц≥ал≥стичного обличч¤,
¤скрав≥стю ≥ динам≥чн≥стю своЇњ нац≥ональноњ культури, всеб≥чним розкв≥том
нац≥онального житт¤, Ч була б справжн≥м (а не пропагандистським) наочним ≥
г≥пнотизуючим вз≥рцем пл≥дност≥ лен≥нськоњ постановки нац≥ональноњ справи дл¤
вс≥х молодих нац≥ональних держав јз≥њ й јфрики, дл¤ вс≥х нац≥онально-визвольних
рух≥в.
јле в ц≥Їњ см≥ливоњ ≥ конструктивноњ лен≥нськоњ
пол≥тики були лют≥ вороги, одверт≥ й прихован≥. ÷е про них говорили делегати
XII зТњзду – ѕ(б), чињ виступи частково цитувалис¤ вище. ѕерш≥ роки по смерт≥
Ћен≥на ц≥ вороги ще терп≥ли лен≥нський курс, пот≥м почали вище й вище п≥дн≥мати
голови.
1927 року ÷ ѕ(б)” звернувс¤ до ¬иконкому ом≥нтерну
в справ≥ рос≥йського нац≥онал≥стичного збоченн¤ в парт≥њ, ¤ке перешкоджало
украњн≥зац≥њ. —уть цього збоченн¤ характеризувалас¤ так:
"÷е збоченн¤ пол¤гаЇ в ≥гноруванн≥ ≥
недооц≥нц≥ значенн¤ нац≥онального питанн¤ на ”крањн≥, що часто прикриваЇтьс¤
≥нтернац≥онал≥стичними фразами, зокрема:
1) у приниженн≥ зна ченн¤ ”крањни ¤к частини —–—–,
в намаганн≥ трактувати утворенн¤ —–—– ¤к фактичну л≥кв≥дац≥ю нац≥ональних
республ≥к;
2) у пропов≥дуванн≥ нейтрального ставленн¤ парт≥њ
до розвитку украњнськоњ культури, у трактуванн≥ њњ ¤к в≥дсталоњ,
"сел¤нськоњ" у противагу руськ≥й, "пролетарськ≥й";
3) у спробах за вс¤ку ц≥ну зберегти перевагу
руськоњ мови у внутр≥шньому державному, громадському й культурному житт≥
”крањни;
4) у формальному ставленн≥ до проведенн¤
украњн≥зац≥њ, що њњ визнаЇтьс¤ часто т≥льки на словах;
5) у некрити чному повторюванн≥ шов≥н≥стичних
великодержавних погл¤д≥в про так звану штучн≥сть украњн≥зац≥њ, про незрозум≥лу
народов≥ "гал≥ц≥йську" мову й т. ≥н. ≥ в культивуванн≥ цих погл¤д≥в
всередин≥ парт≥њ;
6) ” намаганн≥ не переводити пол≥тики украњн≥зац≥њ
по м≥стах ≥ серед пролетар≥ату, обмежившись т≥льки селом;
7) у надто тенденц≥йному роздмухуванн≥ окремих
перекручувань п≥д час переведенн¤ украњн≥зац≥њ ≥ в спробах виставити њх ¤к ц≥лу
пол≥тичну систему порушенн¤ прав нац≥ональних меншостей (руських, Їврењв)"
146.
1927 року рос≥йський нац≥онал≥стичний ухил був
засуджений ј 1932 року —тал≥н круто зм≥нюЇ курс ≥ посилаЇ в ”крањну своњх
дов≥рених людей (чи не з числа оцього рос≥йського нац≥онал≥стичного напр¤мку?)
нищити "украњнський буржуазний нац≥онал≥зм", а насправд≥ вс¤к≥ ви¤ви
украњнськоњ нац≥ональност≥, нац≥онального житт¤, нац≥ональноњ культури,
осв≥тн≥, науков≥ кадри. ƒонедавна все хвалилис¤ усп≥хами украњн≥зац≥њ Ч тепер
стаЇ модним ≥ доблесним хвалитис¤ нищенн¤м украњнськоњ культури, рапортувати
про к≥льк≥сть знищених учених, письменник≥в тощо. Ќа XII зТњзд≥ ѕ(б)” (1934)
лунають так≥ рапорти:
"Ћише на початку листопадового пленуму було
викрито ≥ викинено з науково-досл≥дних установ ¬”јЌ (¬сеукрањнська
јкадем≥¤ Ќаук Ч ≤.ƒз.) ≥ Ќаркомосв≥ти 248 контрреволюц≥онер≥в, нац≥онал≥ст≥в,
шпигун≥в ≥ класових ворог≥в, серед них 48 ворог≥в з партквитком. “епер цього
елемента викинуто з установ зна чно б≥льше. ќсь нещодавно, в грудн≥, нам
довелос¤ зовс≥м закрити Ќауково-досл≥дний ≥нститут ≥стор≥њ культурн≥м. Ѕагал≥¤,
бо ви¤вилос¤, що цей ≥нститут Ч знов-таки, ¤к ≥ р¤д ≥нших наукових
орган≥зац≥й, ¤к, прим≥ром, ”крањнська –ад¤нська ≈нциклопед≥¤, ≤нститут
Ўевченка, в ¤кому орудував ѕилипенко, Ч був притулком
контрреволюц≥њ" 147.
146 "ƒва роки
роботи; «в≥т ÷ентрального ком≥тету X., 1927, с. 57 Ч 58.
147 "XII зТњзд
ѕ(б)”: стенограф≥чний зв≥т", X., 1934, с. 380.
ћайже вс¤ украњнська культура ви¤вилас¤
"контрреволюц≥йною" (¤к у де¤к≥ п≥зн≥ш≥ часи Ч нерентабельною). ј
тому нищено ≥ всесв≥тньов≥домих учених ≥ письменник≥в, ≥ сотн≥ талант≥в в ус≥х
галуз¤х культури, а р¤дових ≥нтел≥гент≥в Ч тис¤чами й тис¤чами. «аодно ≥
к≥лька м≥льйон≥в сел¤н штучним голодом у 1933 роц≥. ¬рахуймо: це було задовго
до "тридц¤ть сьомого".
≤ —тал≥н став слати телеграми на ”крањну:
"Ќарешт≥ от починаЇте братис¤ за справу по-б≥льшовицькому... ƒо нас д≥йшли
чутки, що вжит≥ заходи вважаютьс¤ у вас достатн≥ми. якщо це в≥рно, то така
пол≥тика може погубити всю справу. ѕо сут≥, проведен≥ вами заходи Ч т≥льки
перший крок..."
¬ажко обрахувати й у¤вити соб≥, наск≥льки були
п≥д≥рван≥ сили украњнськоњ нац≥њ ≥ наск≥льки був катастроф≥чно понижений њњ
культурний потенц≥ал. ј ск≥льки ще було погром≥в п≥сл¤ цього...
—ьогодн≥ пол≥тика, конструктивн≥ методи ≥ дух
украњн≥зац≥њ над≥йно забут≥, глибоко похован≥. ј парт≥йними документами час≥в
украњн≥за≥ц≥њ можна л¤кати, шокувати тепер≥шнього ортодоксального
партчиновника.
«адл¤ психолог≥чного експерименту можна процитувати
сучасним вершител¤м нац≥ональноњ пол≥тики Ч з резолюц≥њ XI зТњзду ѕ(б)” 1930
року:
"”крањн≥зац≥¤ школи, виш≥в ≥ втиш≥в та
техн≥кум≥в забезпечуЇ готуванн¤ нового покол≥нн¤ в дус≥ пол≥тики парт≥њ в
нац≥ональному питанн≥, забезпечуЇ готуванн¤ украњнських кадр≥в дл¤
промисловост≥, с≥льського господарства".
ƒал≥ констатуЇтьс¤ зростанн¤ в≥дсотка украњнського
друку: в травн≥ 1930 року частка газет украњнською мовою становила 89 %,
украњнськоњ книжки Ч 80 %. ≤де "бурхливе зростанн¤ украњн≥зац≥њ серед
пролетар≥¤ту й головно серед основних його кадр≥в. ѕоруч цього ми маЇмо
безперечне систематичне зростанн¤ складу украњнц≥в серед пролетар≥¤ту, причому
процес украњн≥зац≥њ набагато випереджаЇ зростанн¤ нових кадр≥в. «а минул≥ три
роки набагато зб≥льшилос¤ число тих, хто говорить, читаЇ ≥ вм≥Ї писати
украњнською мовою, серед основного загону пролетар≥¤ту Ч серед метал≥ст≥в
Ч число тих, хто вм≥Ї писати, з 14 % до 35 %... –об≥тнича кл¤са ”крањни
безпосередньо бере до своњх рук розвиток украњнськоњ рад¤нськоњ культури, стаЇ
за њњ д≥йсного буд≥вничого ≥ творц¤. ¬≥дпов≥дно до цих величезних зрушень у
роб≥тнич≥й кл¤с≥ щодо зд≥йсненн¤ лен≥нськоњ нац≥ональноњ пол≥тики особлив≥ обов
С¤зки покладаютьс¤ на профсп≥лки. ѕрофорган≥зац≥њ основних промислових район≥в
не лише не йдуть ще попереду цього пот¤гу роб≥тничоњ кл¤си до опануванн¤
украњнського культурного процесу, але виразно в≥дстають в≥д цього руху.
Ќезважаючи на чимал≥ зрушенн¤ щодо украњн≥зац≥њ в клубн≥й ≥ в ус≥й
культурно-масов≥й робот≥, ц¤ робота, безперечно, в≥дстаЇ в≥д запит≥в ≥ вимог
роб≥тничоњ кл¤си. ультурне обслуговуванн¤ роб≥тничих мас украњнською мовою,
опануванн¤ руху роб≥тничоњ маси до культурно-нац≥онального буд≥вництва ≥ дальше
прискоренн¤ ≥ розвиток ць ого руху профсп≥лки ”крањни повинн≥ вз¤ти до своњх
рук ≥ йти на чол≥ мас".
"÷≥ три елементи Ч школа,
преса й украњн≥зац≥¤ пролетар≥¤ту Ч м≥цна база, що справд≥ забезпечуЇ в
найкоротший строк нечуваний розвиток украњнськоњ нац≥ональноњ формою ≥
пролетарськоњ зм≥стом культури " 148.
148 "XI зТњзд
ѕ(б)”: стенограф≥чний зв≥т", X., 1930. с. 737 Ч 738.
ƒе все воно тепер: де "украњн≥зац≥¤ виш≥в ≥
втиш≥в та техн≥кум≥в" де казков≥, ¤к на сьогодн≥, в≥дсотки украњнськоњ
книжки, де украњн≥зац≥¤ пролетар≥ату та ≥нженерно-техн≥чних кадр≥в? ...ј про
профсп≥лки ¤к украњн≥затора, пробачте, ≥ говорити см≥шно. Ќе кажучи вже про те
що коли б хтось зараз поц≥кавивс¤ "к≥льк≥стю тих, хто читаЇ украњнською
мовою... ≥ тих, хто вм≥Ї писати", Ч його б затаврували ¤к зоолог≥чного
нац≥онал≥ста ≥ обплювали б або ж здогадалис¤ б, що в≥н шпигун... јдже нав≥ть
така елементарна, необх≥дна соц≥олог≥чна статистика, ¤к к≥льк≥сть ≥ динам≥ка
украњнських ≥ рос≥йських шк≥л та учн≥в у них, книжок, тираж≥в преси тощо, Ч "законсп≥рована"
державна таЇмниц¤ ≥ не публ≥куЇтьс¤. Ќеспроста, звичайно...
ўо залишаЇтьс¤ до цього додати? ’≥ба те, що ≥ без
"м≥цноњ бази" (див. вище), передбаченоњ XI зТњздом ѕ(б)”, ми
ухитр¤Їмос¤ хвалитис¤ "нечуваним розкв≥том украњнськоњ... культури".
ѕопередн¤
√оловна
Ќаступна
|
